burger

Єдність українців міцніша, ніж російські тюрми!

Опубліковано 12 Січня 2022 року, о 11:38

12 січня, починаючи з 1975-го року, за ініціативи одного з найвідоміших політв’язнів-борців за незалежність України В’ячеслава Чорновола, щороку наша держава відзначає День українського політв’язня.

Саме цього дня, ще у 1972 році відбулися найпотужніші репресії проти українських дисидентів. Тоді заарештували більшість знаних діячів національно-демократичного руху – таких, як Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та інші. Ця акція відома, як «генеральний погром» українського шістдесятництва.

Ці люди – справжні герої, яких не зламали кадебістські застінки, прикрі зради та табори. Вони стали найактивнішими й послідовними розбудовниками інституцій нашої державності.

Та історія має властивість повторюватися… Після 2014-го року сотні українських громадян знову стали заручниками і полоненими на окупованих агресором територіях України. Російський окупаційний режим вже вісім років незаконно затримує журналістів і правозахисників, системно переслідує громадян за їхню релігійну та етнічну приналежність, відбуваються арешти за публічну і відкриту позицію щодо непорушності територіальної цілісності України.

Наразі в російських тюрмах залишаються десятки політв’язнів…Українська держава і суспільство намагаються всіляко підтримувати тих, хто свідомо йшов на жертви й використовував навіть мінімальний шанс для боротьби за право нації самостійно визначати долю власного народу.

Так, в грудні 2021 Президентом України було підписано укази щодо призначення стипендії імені Левка Лук’яненка ще 14 українським громадянам, які отримали незаконні вироки через свою публічну позицію, громадсько-політичну діяльність, спрямовану на відстоювання суверенітету та відновлення територіальної цілісності України. Окрім того, Мінреінтеграції виплатило кошти 140 громадянам, позбавлених особистої свободи,   для забезпечення надання їм професійної правової допомоги (в тому числі заходів, спрямованих на забезпечення можливості її надання),  а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей.

Щиро сподіваємось, що настане день й переслідування громадян за їхні переконання більше не матиме місця в цивілізованому світі, і залишиться лише у нашій пам’яті і щирій вдячності людям, що пройшли через ці випробування, не зрадивши себе і Україну.