Відучора Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук очолила Координаційний штаб з питань поводження із військовополоненими.

Яка його головна задача? – посадовиця розповіла про проблеми та нюанси діяльності цього органу.

На її думку, система міжнародного гуманітарного права та інституцій наразі потребує осучаснення і вдосконалення. Адже, приміром, відомі Женевські конвенції фактично із 1949 року не працюють.

“Світ змінився. Нинішні війни – неконвенційні. Такі держави, як Росія, ігнорують міжнародне право, хоча вони є підписантами Женевської конвенції. Але Росія сповна відповідатиме за те, що накоїла: за військові злочини і за злочини проти людства й цивільного населення. Проте, ці конвенції, як і завдання й місію Міжнародного комітету Червоного Хреста, слід переглядати”, – аргументує нагальність інституційних реформ у сфері міжнародного гуманітарного права Ірина Верещук.

Очільниця Мінреінтеграції доповіла, що вже зараз у сфері поводження із військовополоненими в Україні  впорядковано необхідну нормативно-правову базу, розроблено порядок дій, створено Координаційний штаб та визначено відповідальних секретарів.

“Звісно, ми не варвари й не орда, якою є російська армія. Ми працюватимемо, як визначено міжнародним гуманітарним правом. І обмінний фонд ми обов’язково сформуємо. Російських військовополонених обмінюватимуть, або вони нестимуть покарання в Україні”, – уточнила посадовиця кінцевий результат роботи системи поводження із військовополоненими.

Ірина Верещук, однак, уточнила, що російська влада не надто опікується долею своїх загиблих військових, як і поранених – їх почасти не виносять з поля бою.  Отже, у такій ситуації важко прогнозувати, наскільки російська сторона цікавитиметься тими своїми солдатами і офіцерами, які опиняться за ґратами у нас. Як і формат, в якому може бути обмін полоненими. Та й взагалі – яким буде ставлення Росії до цієї проблеми, що вже має серйозні масштаби.

“Зараз діє система обміну військовополоненими, в яку залучений МКЧХ. На кожного з полонених заповнюють спеціальні картки, їх надсилають у Червоний Хрест. Я вже бачила списки, і мене вражають роки народження дітей, яких РФ відправила на війну: 2002, 2003-й… Я шокована. Адже раніше казали, що це професійна армія Росії, а воюють фактично діти”, – прокоментувала Ірина Верещук.