Пристрастю Тетяни завжди були вишиті сорочки. Жінка проводила безліч майстер-класів з вишивки у Харкові, розповідала про традиції і як в одній сорочці може вміститися пам’ять цілого покоління. Свої уміння  шиття вона унаслідувала від бабусі.

“Якось моя ба відкрила стару скриню і дістала звідти свою дівочу сорочку. Показала – і я захворіла просто, захворіла тією вишивкою. До того я не бачила таких сорочок”, — розповідає жінка. 

Незадовго до 24 лютого Тетяна стала бабусею і переїхала на Салтівку, аби бути ближче до онука. Однак війна порушила спокій життя всієї сім’ї.

Під постійними обстрілами вони прийняли рішення евакуюватися до Кропивницького. З усіх своїх цінних речей Тетяна забрала лише бабусину сорочку. 

Облаштувавшись, майстриня вирішила, що зараз як ніколи важливо навчати українців власним традиціям, і відновила майстеркласи із традиційної вишивки для всіх охочих. 

Тетяна вірить, що зовсім скоро вся країна зможе вдягнути свої вишиванки і замайоріти візерунками нашої свободи.