Під головуванням Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук відбулася нарада, присвячена законопроєкту № 9069 щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях. 

До обговорення долучилися народні депутати, представники Міністерства юстиції, Верховного Суду, РНБО, Офісу Президента України, Постійного Представника Президента в АРК, МЗС і громадських організацій.

За загальною процедурою реєстрація актів народження та смерті проводиться на підставі звернення заявника до органів державної реєстрації актів цивільного стану з мінімальним набором документів, які підтверджують ці факти.

Однак мешканці ТОТ наразі вимушені звертатись у судовому порядку, який на практиці є довготривалим. Це збільшує навантаження на судову систему та потребує як від людини, так і від держави залучення суттєвих ресурсів, в тому числі фінансових.

Тож урядова законодавча ініціатива пропонує запровадити позасудову (адміністративну) процедуру державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на ТОТ.

Це означає, що факти народження, смерті, укладання чи розірвання шлюбу на ТОТ можна буде зареєструвати без звернення до суду.

Українці зможуть звернутися до органів ДРАЦС із документами, виданими на ТОТ, й отримати українське свідоцтво. Можливість використання інформації з таких документів прямо передбачена Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Запропонований принцип повністю відповідає міжнародним стандартам, сформульованим Міжнародним судом ООН і Європейським судом з прав людини.

Такий порядок зменшить ризики відсутності українського громадянства у мешканців ТОТ, в першу чергу для дітей. Зокрема, під час окупації народилися понад 300 тисяч дітей, які потребуватимуть отримання українських свідоцтв про народження.

«Цей законопроєкт насамперед спрямований на захист прав людини. Він є одним з інструментів реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій. Такі громадяни мають відчути захист української держави», – наголосила Ірина Верещук.

Під час дискусії представники виконавчої та судової влади, громадських і правозахисних організацій підтримали необхідність прийняття цієї законодавчої ініціативи.