За інформацією РНБО, обмеження торкнулися більш ніж 3,7 тисячі фізичних та майже 4 тисяч юридичних осіб. Якщо порівнювати з періодом до 24 лютого 2022 року, то за понад 7 попередніх років вийшло 46 аналогічних указів. До санкційного списку тоді потрапили понад 12 тисяч осіб (більш ніж 8 тисяч фізичних та майже 4 тисячі юридичних).

Крім того, цьогоріч були застосовані секторальні санкції. Зокрема, до фінансових установ рф, оборонно-промислової сфери росії та Білорусі та до Ісламської Республіки Іран.

Насамперед під обмеження потрапили російські підприємства військово-промислового комплексу та їхні керівники, вище військово-політичне керівництво, олігархи та їхнє оточення, представники критичних галузей економіки (атомна енергетика, нафтовидобування та нафтопереробка, логістика, фінанси). А також особи, які пропагують і розповсюджують наративи загарбницької політики кремля.

Основне формулювання – загроза національній безпеці України.

Всі свої дії українська сторона синхронізує із санкціями держав санкційної коаліції: США, ЄС, Великою Британією, Канадою, Швейцарією, Японією, Австралією, Новою Зеландією.

Отримати помітний результат у веденні санкційної політики дали змогу істотні зміни Закону України «Про санкції», які були внесені після повномасштабного вторгнення. Ними передбачено стягнення в дохід держави активів, підстави, умови та порядок цього процесу, а також запроваджено Державний реєстр санкцій, встановлено порядок його ведення та доступу до нього.

Завдяки цьому станом на сьогодні вже ухвалено 28 судових рішень про стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб. Серед них російські олігархи Ротенберги, Шелков, Дерипаска, сенатор Калашник та інші особи.

Частина санкцій були ініційовані Мінреінтеграції спільно зі Службою безпеки України. Зокрема, щодо до осіб, пов’язаних з викраденням українських дітей із ТОТ, їх депортацією та незаконним утриманням.