Основними завданнями департаменту є: забезпечення формування і реалізації державної політики з питань інформаційного суверенітету України; сприяння задоволенню інформаційних потреб населення, що проживає на тимчасово окупованих територіях, а також прилеглих до них територіях; визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інформаційного суверенітету України; надання пропозицій щодо визначення перспектив і пріоритетних напрямів комунікаційної стратегії у сфері інформаційного суверенітету України; участь у розробленні та реалізації державної інформаційної політики з питань, що належить до його компетенції; сприяння застосуванню діалогових практик.

А також забезпечення разом з уповноваженими центральними органами виконавчої влади поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами з питань, що належить до компетенції Міністерства; визначення цільових аудиторій, що є об’єктами впливу державної політики у сфері компетенції Управління; підготовка пропозицій щодо альтернативних варіантів розв’язання виявлених проблем, здійснення оцінки їхніх переваг та ризиків; участь у розробленні стратегічних документів щодо забезпечення інформаційного суверенітету України; організація та координація діяльності дорадчих органів (робочих груп, комісій тощо) з питань зміцнення інформаційного суверенітету України; сприяння інформаційній реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також прилеглих до них територій тощо.

Стратегія деокупації та реінтеграції Криму

Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 117/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про Стратегію деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Завданням деокупації та реінтеграції передбачається пріоритетність розвитку, безпеки, захисту прав людини, проведення політики ліквідації наслідків російської окупації півострова.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1171-р затверджено План заходів з реалізації вказаної вище Стратегії, який містив 158 заходів щодо політичних, культурних, безпекових завдань у сфері реінтеграції та деокупації.

За час виконання Плану заходів впроваджувалися внутрішньополітичні реформи, спрямовані на модернізацію управлінської, безпекової сфер, підвищення рівня національної стійкості та згуртованості. Закладалися основи системи перехідного правосуддя, відновлення стійкого миру.

Мінреінтеграції щороку до 15 лютого отримує інформацію про стан виконання Плану заходів та до 1 квітня звітує Кабінету Міністрів України.

У зв’язку з повномасштабним вторгненням ряд заходів Плану втратили свою актуальність. Після 24 лютого 2022 року низка регіонів, зокрема безпосередньо прилеглих до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, залишаються зайнятими збройними силами держави-агресора, тож виконання ряду заходів Плану стало неможливим.

Тому План заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було доопрацьовано. Напрацьовані зміни внесені Розпорядженням КМУ від 4 квітня 2023 року № 288-р.

Кадровий резерв

З метою виконання зазначеного Плану, а також з метою забезпечення державних органів на деокупованих територіях кваліфікованими кадрами, які будуть виконувати завдання та функції держави, Мінреінтеграції спільно з НАДС розроблено відповідний проєкт постанови, який 23 травня 2023 року було прийнято Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України» затверджує Порядок реалізації експериментального проекту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України (№ 524));

На виконання вказаної постанови було розроблено та запроваджено інформаційно-комунікаційну систему «Резерв для державної служби на деокупованих територіях» (далі — Резерв).

Резерв розпочав свою роботу 3 липня 2023 року. Станом на 09:00 26.10.2023 р. в системі зареєстровано 2177 анкет, з них: 1990 — зараховано, 186 — відхилено, 1248 анкет подали чоловіки, 929 анкет подали жінки. У межах реалізації вказаного експериментального проєкту Мінреінтеграції було проведено численні наради із заінтересованими органами, напрацьовано низку завдань, моніторинг виконання яких продовжує здійснювати Мінреінтеграції. За результатами роботи Резерву, а також з метою удосконалення та спрощення процедури зарахування до нього працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України Мінреінтеграції були напрацьовані зміни й підготовлено проєкт постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2023 року № 524», який 29 вересня 2023 року було прийнято КМУ.

До впровадження системи Резерву залучені Міністерство освіти і науки України (далі — МОН) та Міністерство охорони здоров’я України
(далі — МОЗ). МОН та МОЗ розробили власні нормативно-правові акти (далі — НПА) щодо порядку формування кадрового резерву працівників освітньої та медичної галузей для роботи на деокупованих територіях України. Вказані НПА перебувають на стадії розгляду Урядом.

За результатами наради з питань створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України, яка відбулася 7 вересня 2023 року, Мінреінтеграції спільно з Державним бюро розслідувань (далі — ДБР) розробили та направили на погодження заінтересованим органам законопроєкт щодо збільшення кількості працівників ДБР з метою забезпечення у майбутньому безперебійної та ефективної роботи відповідного правоохоронного органу в АР Крим.

З метою забезпечення виконання положень Закону України від 23 серпня 2023 року № 3334-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим» згідно з планом організації підготовки проєктів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення його реалізації, Мінреінтеграції наразі створюється робоча група щодо підготовки та подачі на розгляд до ВРУ законопроєкту про особливості відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Корпус і правопис кримськотатарської мови

З урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 року № 296-р «Про схвалення Концепції розвитку кримськотатарської мови» постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 993 «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки» затверджено алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 224 «Про схвалення Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022- 2032 роки» схвалено Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки та затверджено операційний план реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.

Крім того, з метою координації, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов’язаних із реалізацією Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, утворено Національну комісію з питань кримськотатарської мови (далі — Національна комісія) та затверджено Положення про Національну комісію з питань кримськотатарської мови відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2023 року № 19 «Про утворення Національної комісії з питань кримськотатарської мови». Проєкт зазначеної постанови був розроблений Мінреінтеграції.

Протягом 2023 року Національною комісією під головуванням Віцепрем’єр-міністра України — Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук було проведено 3 засідання, за результатами яких надано пропозиції й рекомендації членам Національної комісії та заінтересованим органам щодо, зокрема, забезпечення вивчення кримськотатарської мови, підготовки кадрів (фахових спеціалістів, науковців) із кримськотатарської мови, поточного стану і перспективи розвитку кримськотатарської мови в Україні, підготовки підручників, програм (навчальних посібників, навчально-методичних посібників, програм та допоміжної навчальної літератури) на навчання кримськотатарською мовою в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, вивчення кримськотатарської мови в комунальних закладах загальної середньої освіти, підготовки вчителів із кримськотатарської мови тощо.

У межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки Мінреінтеграції ініціювало створення онлайн-платформи «Національний корпус кримськотатарської мови» (далі — Корпус). Це мовний корпус величезної кількості кримськотатарських текстів в електронному форматі з широким спектром пошуку слів за різними параметрами. Іншими словами — запроваджується інструмент для створення та розвитку найрізноманітніших автоматизованих систем (розпізнання мови, машинний переклад, інформаційний пошук, транслітерація).

За 8 місяців до каталогу було внесено більш ніж 800 матеріалів понад 200 авторів. Процедуру розпізнавання та форматування пройшли вже 54% матеріалів. До завантаження на платформу Корпусу підготовлені 25% від запланованого обсягу матеріалів.

Також на виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки та з метою забезпечення розроблення правопису кримськотатарської мови з використанням алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 993, Мінреінтеграції спільно з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті було розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання розроблення правопису кримськотатарської мови».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання розроблення правопису кримськотатарської мови» від 28 липня 2023 року № 657-р Державній службі з етнополітики та свободи совісті разом з Міністерством освіти і науки та за участю Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Меджлісу кримськотатарського народу доручено забезпечити до 30 вересня 2024 року розроблення проекту правопису кримськотатарської мови з використанням алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 993, із залученням науковців, фахівців із кримськотатарської мови.

Проект Національного корпусу кримськотатарської мови був представлений на 17-й Конференції Європейської Асоціації Комп’ютерної Лінгвістики, яка відбулася у травні 2023 року у Хорватії.

Проект реалізується за підтримки Мінреінтеграції, швейцарсько-української Програми EGAP Фонду Східна Європа та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наразі завершується тестування програмних елементів платформи, а також готується інструкція для її майбутніх користувачів. Зараз триває лематизація імпортованих текстів на платформі Sketch Engine — проставлення у вертикальному тексті початкової форми слова та його характеристик. Згідно з календарним планом надання послуг зі створення Національного корпусу кримськотатарської мови роботи мають бути завершені 29 червня 2023 року.

Також зазначимо, що Комітетом Міністрів Ради Європи затверджено План дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки. У межах виконання зазначеного Плану Представництво Президента в Автономній Республіці Крим запропонувало Офісу Ради Європи в Україні передбачити низку заходів, спрямованих на захист прав кримськотатарського народу як корінного народу України. Пропозиції, зокрема, стосуються підтримки реалізації заходів, передбачених Стратегією розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, прийнятою Кабінетом Міністрів України в тому числі щодо розроблення правопису кримськотатарської мови.

Так, на виконання протоколу засідання Національної комісії, що відбулося 8 червня 2023 року під головуванням Віцепрем’єр-міністра України — Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук за участі, зокрема, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим щодо налагодження співпраці з Радою Європи, члени Національної комісії надали пропозиції стосовно конкретних заходів, які потребуватимуть підтримки корінних народів України в межах реалізації Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки. Зокрема, щодо перекладу підручників кримськотатарською мовою, функціонування факультативних курсів із вивчення кримськотатарської мови тощо.

З метою забезпечення належного інформаційного супроводу заходів щодо розвитку кримськотатарської мови Мінреінтеграції постійно проводяться заходи:

— зі створення та поширення на телебаченні інформаційного продукту кримськотатарською та, за потреби, іншими мовами для дитячої аудиторії;

— зі створення та поширення на телебаченні інформаційного продукту кримськотатарською та, за потреби, іншими мовами для аудиторії корінних народів.

За період з жовтня 2022 року на інформаційних ресурсах Мінреінтеграції було створено та поширено 25 матеріалів з тематики розвитку та підтримки кримськотатарської мови.

Також варто зазначити, що державне підприємство «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» зі сфери управління Мінреінтеграції фінансує створення і поширення телевізійних програм на кримськотатарському телеканалі ATR, ТРК «Чорноморська» і на телеканалі «Капрі».

У порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі», у 2023 році здійснено закупівлю послуг зі створення та поширення інформаційного продукту на телебаченні та радіо в межах реалізації бюджетної програми 3901080 «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь» щодо створення та поширення інформаційного продукту на телебаченні кримськотатарською та, за потреби, іншими мовами.

Станом на червень 2023 року було розміщено 26 випусків програми Bugün на телеканалі АТR загальним обсягом 26 годин.

Таким чином, Мінреінтеграції сприяє збільшенню кількості контенту кримськотатарською мовою, популяризації мови, можливості її вивчення та поширення її застосування у побуті й загальному вжитку.