Надаємо розʼяснення щодо того, хто має право на статус особи, депортованої за національною ознакою.

Отже, депортованою за національною ознакою визнається людина, яка має громадянство України та належить до:

• представників кримськотатарського народу або інших національностей (громадян колишнього СРСР), які були примусово переселені за національною ознакою на спецпоселення за рішеннями органів влади колишнього СРСР із місць свого постійного проживання, які є територією сучасної України;

• громадян колишнього СРСР, які були примусово направлені на спецпоселення до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання тощо;

• громадян колишнього СРСР, які на момент депортацій перебували за межами місць постійного проживання, але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною ознакою. Зокрема, заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання;

• осіб, які народилися в сім’ях депортованих до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності Закону «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

Порядок надання та позбавлення згаданого статусу визначає постанова КМУ від 12.11.2014 № 643. Нею передбачені такі кроки:

• Особа подає заяву та відповідні документи до уповноваженого органу. Таким органом виступає районна, районна у місті Києві держадміністрація, виконавчий орган міської ради міста обласного значення або районної у місті ради.

• Уповноважений орган протягом одного місяця з дня реєстрації заяви надсилає Мінреінтеграції копії документів для розгляду та ухвалення рішення.

• Протягом трьох місяців від дати реєстрації заяви Мінреінтеграції надсилає уповноваженому органу рішення щодо призначення статусу або відмови в ньому з обґрунтуванням причини. У випадку ухвалення рішення про відмову міністерство також сповіщає про це заявника.