Окупанти намагаються «дотиснути» Луганську область. Стягують сюди тисячі одиниць техніки та особовий склад, масово застосовують авіацію. Найбільше від ворожих обстрілів потерпає Сєвєродонецьк та села навколо нього. Гаряче у Гірській та Попаснянській громадах, де загарбники тривалий час намагаються відрізати «дорогу життя».

Станом на 19 травня

ЛУГАНЩИНА

У Сєвєродонецьку російські війська знову обстріляли хімзавод «Азот». Пошкоджено одну з адміністративних будівель та прохідну. Під вогонь артилерії потрапила й міська багатопрофільна лікарня – пошкоджено ще два її корпуси. Зафіксоване також влучання в будівлю Сєвєродонецького науково-виробничого об’єднання «Імпульс», відомого своїми розробками на увесь світ.

Крім того, в різних районах міста через вибухи постраждали 12 житлових будинків. Пожежі спалахнули в квартирах та торговельних павільйонах. Численні руйнування помешкань та інших цивільних об’єктів зафіксовані також у Врубівці, Нирковому, Комишувасі, Лоскутівці, Катеринівці та Оріховому.

Раніше у Лисичанську росіяни знеструмили останню потужну електропідстанцію. Область залишилася зовсім без світла. Воно зникло всюди, навіть в тих домівках, де ще чудом до останнього залишалося. Загалом знеструмлені 42 населені пункти. Це понад 117,5 тис. споживачів. Відключено також 818 трансформаторних підстанцій.

Схожа ситуація і з централізованим постачанням води. Її немає по всій області. Щодоби рятувальники розвозять її по домівках і сховищах. Вчора, наприклад, доставили 32 тонни. Якщо на не окупованій території області наразі залишається до 50 тис. населення, то не складно порахувати, що на одного мешканця доводиться трохи більше, ніж півлітра на добу.

Дещо краща ситуація із блакитним паливом: ним забезпечені 36 тис. абонентів із трьох населених пунктів, де газорозподільна мережа чудом не була пошкоджена або її відремонтували. Переважна ж більшість мешканців області готують їжу на вогні.

Коли дозволяє обстановка, поступово продовжується евакуація. Нещодавно її відновили знову. Люди від’їжджають нечисельними партіями – від кількох до кількох десятків осіб. Із Сєвєродонецька та Лисичанська, наприклад, днями евакуювали 30 дорослих та 6 дітей. Автобус потрапив під «Гради». На щастя, всі живі та вже у безпеці. Також рятуються жителі Гірської громади та Врубівки, де з кожним днем стає все нестерпніше і охочих виїхати стає більше. По можливості, людям доставляють гуманітарні вантажі.

Евакуювалися також деякі місцеві органи влади окупованих росією громад. Вони відмовились співпрацювати із загарбниками, виїхали і перереєструвалися в інших містах України, щоб забезпечити фінансування бюджетників та підтримку людей.

Один з прикладів – Кремінна. Тамтешня міська влада відновила діяльність управління освіти, культури, молоді та спорту. Понад три сотні співробітників виїхали в безпечні регіони і організували роботу в дистанційному режимі. Тож тепер поступово відновлюється фінансування закладів культури та дитячих садків. І такі приклади не поодинокі.

Тим часом на окупованій території Луганської області відбуваються стихійні акції протесту членів родин осіб, що були примусово мобілізовані до лав російських окупаційних військ. Останні відбулися у Луганську та Ровеньках. Основна вимога протестуючих – повернення мобілізованих додому.

В публікації використані дані з офіційної Фейсбук-сторінки Луганської ОДА та офіційного Телеграм-каналу керівника Луганської обласної військової адміністрації. Оскільки бойові дії на території області тривають, навести повну і точну статистику щодо ситуації на непідконтрольних територіях наразі неможливо.