24 лютого життя сім’ї Олександра розділилося на «до» і «після». До цього дня чоловік успішно працював у рідному Слов’янську, торгував продуктами, мав будинок і думав, як розширити асортимент продукції.

На евакуацію родина наважилась у квітні, коли стало занадто гучно і страшно за життя дітей. Своїм новим прихистком обрали місто Житомир, де треба було все починати спочатку.

«Я помітив, що у Житомирі майже немає квітів, немає прикрас поблизу будиночків. Ніби тут це було неважливо. І одразу подумав, що це може стати маленькою нішею для торгівлі», – розповідає Олександр.

Так зародилася ідея для локального квіткового магазину. Вирішили продавати квіти виключно від українських виробників – підтримувати своїх. Справи пішли вгору: сім’я розширила асортимент, знаходить нових клієнтів та планує відкривати онлайн-крамницю.

У новому місті Олександр почав активно освоювати українську мову. Каже, що зараз найкращий час, щоб вивчити її і почати нарешті говорити рідною мовою.

«Головне – зважитися на перший крок! далі буде легше», – додає Олександр.