Наприклад, 16.01.2022
Наприклад, 16.01.2022
Наприклад, 16.01.2022
Наприклад, 16.01.2022
Наприклад, 16.01.2022

Закон про перехідний період дає правову визначеність та є початком для діалогу між владою та суспільством, – підсумки відкритого обговорення

Опубліковано 28 Липня 2021 року, о 09:21

27 липня 2021 року Національна платформа “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” провела відкрите обговорення на тему Закон про перехідний період – крок до безпечної реінтеграції?.

Захід відкрив Віцепрем'єр-міністр – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Він зазначив, що законопроєкт про перехідний період, який нещодавно відправили до Венеціанської комісії, має на меті започаткувати правову визначеність й стати фундаментом для подальших більш деталізованих законопроєктів.

Законопроєкт про перехідний період базується на принципах ООН, які враховують постконфліктний досвід різних країн, а також на критеріях та стандартах ОБСЄ. При доопрацюванні законопроєкту також були враховані понад 180 письмових зауважень від професійних та громадських організацій.

Віцепрем'єр переконаний, що реінтеграція тимчасово окупованих територій має бути безпечною для цілісності української держави та її устрою. Тому законопроєкт адресований не лише мешканцям ТОТ, але всім українцям від Львова до Харкова.

У фокусі авторів законопроєкту – відновлення довіри, щоб повернути людей до України ментально. Один з головних способів досягти цього – зміцнення зв’язків між співгромадянами на підконтрольній та непідконтрольній частинах, а також між жителями ТОТ та українською владою.

Олексій Резніков зауважив, що вже робляться конкретні кроки: наприклад, українська вища освіта стає доступнішою для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, поширюється сигнал українських мовників, запроваджуються електронні послуги для людей з ТОТ тощо.

Юна Потьомкіна, радниця Віцепрем'єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, розповіла, як відбувалася комунікація законопроєкту та забезпечувалася інклюзивність на кожному етапі розробки.

Наприклад, з грудня минулого року міністерство почало отримувати зворотний зв’язок від 168 стейкхолдерів та опрацювало понад 1 000 сторінок коментарів.

У травні 2021 року відбулося урядове погодження другої редакції, яка у червні була опублікована на сайті Мінреінтеграції для громадських обговорень. У липні розробники законопроєкту опрацювали зауваження від державних органів. Зараз він знаходиться на розгляді Уряду, а вже наприкінці серпня буде поданий до Верховної Ради України.

Друга редакція точно не має одноособового авторства міністерства, це спільна робота, – резюмувала Юна Потьомкіна.

Радник Віцепрем'єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Богдан Чумак зосередився на структурі законопроєкту, а також тих нормах, які, власне, й додають правової визначеності.

Наприклад, законопроєкт вводить нову термінологію (й, зокрема, дає визначення “держава-агресор” та “держава-окупант”, а лінію розмежування називає контактною лінією), розрізняє заходи конфліктного та постконфліктного періодів та оговорює рамочні підходи до перехідної юстиції.

Важливими сигналами суспільству є те, що амністія не відбуватиметься за принципом всіх на всіх, й воєнні злочинці будуть покарані, вибори на ТОТ пройдуть лише після деокупації, держава гарантуватиме право на правду та готуватиме кадровий резерв для постконфліктного періоду.

Законопроєкт є фундаментом для більш точкових змін, – наголосив Богдан Чумак.

“Законопроєкт враховує багато викликів, які виникають під час конфлікту та після нього, й містить прозорі кроки, як Україна рухатиметься до завершення конфлікту”, – таку думку висловила Луїза Малліндер, професорка права юридичного факультету Університет королеви Белфаст.

Вона вважає, що усі пункти законодавства про перехідний період мають слугувати спільній меті – безпечній реінтеграції, попередженню реокупації та розбудові сталого миру.

Також важливою є “зв’язність” усіх компонентів перехідної юстиції. Наприклад, у межах права на правду Україна бере зобов’язання оприлюднювати усю відкриту інформацію про конфлікт та розробити політику меморіалізації, але цьому мають передувати розслідування порушень прав людини та інших злочинів, а також документування подій під час конфлікту.

Учасники другої частини обговорення приділили увагу діалоговим процесам під час реінтеграції та розбудови миру.

Тетяна Кисельова, яка є доценткою юридичного факультету кафедри міжнародних відносин та керівницею Центру досліджень медіації та діалогу Національного університету “Києво-Могилянська академія”, вважає: варто враховувати, що нинішня війна є гібридною, вона зачіпає всю територію України й ведеться за розум людей.

Тому якщо Україна не напрацює свій наратив розбудови миру та безпечної реінтеграції, це за нас зробить агресор.

Багато речей має випрацювати саме суспільство: наприклад, визначити, що таке сталий мир. У законодавстві перехідного періоду слід передбачити інклюзивність для всіх груп, які зазнали впливу конфлікту.

З іншого боку, національний діалог, про який часто говорять політики, є окремим та специфічним форматом для ухвалення рішень. Він передбачає велику ієрархічну структуру, а саме – створення спеціальних інститутів, залучення великої кількості людей за квотним принципом та участь політичної еліти.

Отже, наразі Україні потрібен не стільки національний діалог, скільки діалогові процеси на різних рівнях, включно з національним.

Співзасновник Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграціюВолодимир Лупацій зауважив, що законопроєкт про перехідний період має зв’язати в єдиний ланцюг різні аспекти безпечної реінтеграції – не лише перехідну юстицію, але й відновлення економіки, соціальні гарантії для мешканців ТОТ тощо.

Також документ є певним кроком до структурованого національного діалогу, мета якого – залучення та суспільний і політичний консенсус. До початку такого діалогу, який експерт вважає соціальним інститутом, варто розвивати культуру діалогу, адже вона посилює соціальну згуртованість.

Переглянути запис заходу можна за посиланням.

Національна платформа “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України й безпечної реінтеграції. Діяльність Національної платформи спрямована на посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів. Шлях до цього – розширення громадської участі у мирному процесі, надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі – щодо безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах. Ініціатива реалізується у партнерстві з Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України IX скликання. Ініціатива фінансується за рахунок механізму сприяння стабільності та миру Європейського Союзу в рамках проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”.