Про що треба пам’ятати, коли в регіоні стає жити небезпечно

Цьогорічне Великоднє свято не у всіх українців пройде під дахом рідної оселі. Декілька мільйонів наших співвітчизників стали переселенцями. Втім, натомість вони отримали головне – захищене життя. Разом з тим, сотні тисяч українців – попри очевидну небезпеку – так і не наважилися залишити домівки і щодня піддаються ризику. Зупиняють людей упередження (часто – невиправдані) навколо евакуації.

Згадаємо п’ять найпоширеніших міфів.

​Міф перший.

«Я цивільний – мене окупанти не зачеплять».

На жаль, зачеплять. У цьому мусив переконатися увесь світ – на гіркому прикладі Бучі, Гостомеля, Ірпеня чи блокованого Маріуполя. Будь-яка зустріч з російськими загарбниками є смертельно небезпечною для цивільних громадян.

Війна триває, тож назвати точну кількість жертв російських загарбників на окупованих територіях наразі неможливо. Лише на території звільненої Київської області у середині квітня виявили понад 1000 тіл мирних жителів. З близько 400 – у Бучі.  У більшості – кульові поранення, тобто ворог вбивав людей навмистне.

Міф другий.

«Не так страшно: пересиджу в підвалі чи погребі».

Досвід нинішньої війни щодня руйнує цей міф. Непристосований погріб чи підвал часто стають пасткою. Адже навіть у жилих кварталах ворог використовує ракети, авіацію, артилерію, реактивні системи залпового вогню. Смертельна зброя змітає все на своєму шляху. Згадайте, до прикладу, обласний драматичний театр в Маріуполі. Будинки чи підвали – далеко не найкращий прихисток.

«Внаслідок обстрілів у Новодружеську Сєвєродонецького району сталося руйнування і займання низки будівель, зокрема, житлових будинків та господарчих споруд, – йдеться в одному з повідомлень ДСНС. – …Більшість людей вже виїхали в безпечні міста, але деякі громадяни продовжують ховатися в підвалах».

На щастя, після того бомбардування надзвичайникам вдалося врятувати і евакуювати в безпечне місце кілька громадян. Їм, можна сказати, пощастило. Але такий шанс випадає далеко не кожному.

Міф третій.

«Евакуація – це великі витрати»

Евакуація відбувається абсолютно безкоштовнона всіх етапах, починаючи від переміщення транспортом і закінчуючи розміщенням та харчуванням.

«Укрзалізниця» регулярно запускає безкоштовні евакуаційні поїзди з усіх «гарячих» регіонів України. У разі збільшення потоку призначаютьсядодаткові. Пасажирам радять стежити за оголошеннями на вокзалі. Можна вибиратися й самотужки – власним транспортом. Але в будь-якому разі – в гуманітарному коридорі, оголошеному владою.

На новому місці вам допоможуть із пошуком житла, отриманням грошової допомоги від держави та міжнародних партнерів, вирішать інші побутові проблеми.

Нагадаємо, ще з минулого місяця в Україні реалізується програма «Гроші, робота, житло». Відповідно до неї, держава розпочала виплатигрошової щомісячної допомоги: кожному переселенцю – 2 тис. грн, кожній дитині або особі з інвалідністю – 3 тис. грн. Вона передбачає також працевлаштування і компенсацію комунальних витрат сім’ям, які приймають вимушено переміщених осіб (ВПО) у себе вдома.

Від вас вимагається одне – виїхати, а по прибуттю зареєструватися у місцевих органах ЦНАП. До речі, користувачам «Дії» і власникам ID-карток навіть ходити нікуди не потрібно.

Міф четвертий

«Поселяють в «чистім» полі».

Тих, хто потрапляє в росію, можливо, й так. Українців же, котрі евакуювалися в безпечні регіони, розміщують у квартирах, гуртожитках, готелях, на базах відпочинку та інших пристосованих для життя приміщеннях. Умови поселення – максимально сприятливі.

Відразу на вокзалах діють тимчасові пункти прийому вимушених переселенців. Там можна знайти всю необхідну інформацію про свої подальші дії. В містах розгорнуті координаційні центри, де допоможуть не лише визначитися із житлом, а й за необхідності відразу підшукати роботу.

Вирішувати житлову проблему переселенців Україні допомагають також закордонні партнери. За ініціативою польського уряду, днями у Львові відкрили перше контейнерне містечко для понад двох сотень внутрішньо переміщених осіб. Загалом Польща планує побудувати в Україні житло для 20 тис. внутрішніх переселенців.

Міф п’ятий.

«За теорією ймовірності мені не прилетить!»

Насправді, якорем, що тримає таких людей є несилапереконати самого себе покинути улюблену домівку, вазони, домашнє господарство тощо.

Люди надто шкодують за всім, чого нажили і до чого звикли. Але випробовувати долю не можна. За даними розвідки, станом на початок квітня ворог випустив по Україні понад 1,2 тис. балістичних та крилатих ракет різних типів. В середньому це понад 30 ракет за добу. Ризик того, що завтра «прилетить» саме до вас надзвичайний.

Скажімо, в Донецькій області, наприклад, найбільших руйнувань зазнав житловий фонд Маріуполя – 40-90%, Волноваської міської ВЦА – 75% та Ольгинської селищної ВЦА – 70%. Кому пощастило вижити – на невідомий час залишаються без води, газу та електрики. Аварійні бригади не мають змоги усунути пошкодження через постійні бойові дії. В таких умовах неможливо вижити навіть якщо вдасться залишитися живим.

Зараз головна задача мирного населення – берегти сили, здоров’я та життя в ім’я майбутнього: його ще доведеться відбудовувати. Отже, у разі небезпеки ігнорувати заклик місцевої влади евакуюватись точно не можна.