Оксана Дубик — будівельник. Вона будувала рідне місто Маріуполь: школи, дитсадочки, лікарні.

Після повномасштабного вторгнення рф жінка втратила роботу та рідне місто. Її чоловік — боєць «Азова» опинився у російському полоні. Самій Оксані після евакуації до Львова довелося все починати спочатку.

Її нинішній девіз: «Маємо жити далі!».

Разом з подругами Оксана відкрила квіткарню. Хоча до того досвіду роботи з рослинами не мала. Тепер же у неї немає відбою від покупців.

«Планую пропонувати гостям запашну каву з канапками, а ще — оформити стіл для флориста, за яким кожен наш гість особисто збиратиме букети на власний смак. Квіти — це краса, яка живе попри жахи та біль війни. Хочу заквітчати весь Львів, який мене так тепло, по-рідному прийняв!» — говорить Оксана Дубик.

Вона вірить у свій маленький новий бізнес. Жінка переконана, що її чоловік обов’язково скоро повернеться та неодмінно — незабаром наша перемога