Наприклад, 05.08.2021
Наприклад, 05.08.2021
Наприклад, 05.08.2021
Наприклад, 05.08.2021
Наприклад, 05.08.2021

Інтерв'ю першого заступника міністра Ростислава Замлинського агентству Укрінформ: Іпотеку під 3% річних зможуть отримати 680 родин внутрішньо переміщених осіб

Опубліковано 26 Травня 2021 року, о 14:31

Інтерв'ю першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ростислава Замлинського агентству Укрінформ.

Яким чином Мінреінтеграції допомагає вирішувати питання житла для переселенців?

Внутрішньо переміщені особи можуть отримати житло за декількома програмами. Наприклад, бюджетна - від Мінреінтеграції: надаємо кошти громадам на придбання житла для ВПО. Програма фінансується за форматом 30/70: 30% вартості сплачують місцеві бюджети, 70% - з держбюджету. При цьому від внутрішньо переміщених осіб не вимагається жодних внесків. На 2021 рік під програму є 125 мільйонів гривень з державного бюджету. Це у 6 разів більше, ніж минулоріч. За ці кошти можна придбати близько 325 об’єктів нерухомого майна для 850 громадян України. Важливо зазначити, що кошти розподілять між місцевими громадами по всій Україні протягом року. Усі громади на підконтрольній українській владі території мають просто передбачити відповідні кошти в своєму бюджеті. Наразі уряд розподілив вже 26 мільйонів гривень. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій закликає владу на місцях бути активнішими для забезпечення людей житлом.

Крім того, нещодавно підписали міжурядову угоду з Туреччиною про будівництво житла на Миколаївщині, Херсонщині та Київщині. Мова йде про будівництво 500 квартир для кримських татар, які вимушено покинули свої домівки в Криму.

Подібний проєкт також реалізовуватимемо спільно з Міжнародною організацією міграції: за кошти уряду Німеччини будуватиметься житло для 1500 ВПО у Сєвєродонецьку та Краматорську. Окрім того, уряд Німеччини допомагає через Український фонд соціальних інвестицій будувати, капітально ремонтувати 13 житлових об’єктів для 287 громадян. Три об’єкти вже здали в експлуатацію у Першотравенську на Дніпропетровщині, Мелітополі у Запорізькій області та Кремінній на Луганщині.

А які можливості є у переселенців для отримання іпотеки?

Внутрішньо переміщені особи можуть отримати кредит на житло в рамках проєкту співпраці з урядом Німеччини, який через німецький банк KfW надає грант у розмірі 25,5 мільйонів євро. Йдеться про іпотеку на вигідних умовах - під 3% річних. Ми розраховуємо, що цим кредитом скористаються у найближчі два роки 680 сімей або майже 1800 внутрішньо переміщених осіб. У другій декаді липня має відбутися перший відбір бажаючих скористатися цією програмою. Такі відбори робитимемо періодично і за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, рандомним чином. Кошти можна отримати на квартиру в зданому в експлуатацію будинку або на вторинне житло чи будинок в селі, який повністю придатний до життя. До речі, з 17 травня Держмолодьжитло розпочало приймати заяви про намір отримати пільговий іпотечний кредит на придбання житла за рахунок грантових коштів уряду Німеччини, що надаються через Банк Розвитку KfW. Інформацію про способи подання відповідної заяви розміщено на сайті Держмолодьжитла.

Розкажіть про компенсації за зруйноване житло на сході України, скільки людей вже отримали такі виплати?

Вперше з минулого року ми почали реально компенсувати з державного бюджету кошти за зруйноване житло людям. Маємо на увазі житло, повністю зруйноване внаслідок збройної агресії Росії, але те, яке розташоване у підконтрольних українській владі населених пунктах.

Рішення щодо виплат компенсації ухвалюють комісії на місцевому рівні, які також підтверджують факт повного руйнування житла. Мінреінтеграції отримує такі рішення та спрямовує кошти. Максимальна сума компенсації – 300 тисяч гривень за один об’єкт нерухомого майна.

Минулого року на такі компенсації скерували майже 20 мільйонів гривень і їх отримали близько 80 осіб, а цього року передбачено таку підтримку для майже 380 осіб, які цього року отримають відповідні кошти. На наступний рік плануємо виплатити компенсації ще приблизно 300 особам. Таким чином, хочемо до кінця 2022 року повністю завершити виплати компенсації за зруйноване житло, а вже з 2023 року приступити до компенсації за часткове руйнування житла.

До того ж, хочу зауважити, що міністерство напрацювало проєкт змін до порядку виплат компенсацій для його удосконалення. Зокрема, громадяни отримають можливість відмовлятися від майнових прав на зруйнований об’єкт нерухомості не до, а вже після рішення комісії. Тобто, таким чином знімаємо всі побоювання людей, що вони відмовляться від майнових прав і втратять землю, а нове житло не отримають.

Крім того, Мінреінтеграції здійснює виплати політв’язням та членам їхніх родин. Ці виплати становлять 100 тисяч гривень для однієї особи, яка була звільнена з полону, або стільки ж - для сім’ї політв’язня, в тому числі на організацію правової допомоги. Рішення ухвалює комісія, яка розглядає подані заяви. Наприклад, цього року 23 особи, які були звільнені з полону, отримали кошти, найближчим часом буде рішення комісії ще щодо 83 осіб. Окрім того, цього року 35 родин отримали по 100 тисяч гривень на правову допомогу. Переважно це родини кримчан, які перебувають у російському полоні.

У квітні цього року уряд затвердив бюджетну програму «Забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», на яку виділили 130 мільйонів гривень. Розпорядником коштів визначено Мінреінтеграції. На що підуть ці кошти та якими будуть перші кроки з реалізації програми?

Молодь, яка вимушено проживає на тимчасово окупованих територіях, необхідно максимально інтегрувати до освітнього процесу на підконтрольній українській владі території. Це важливо тому, що окупаційний режим робить все, щоб знищити українську культуру, мову, історію, але поклик наших громадян до української самобутності залишився.

Реалізація програми почнеться з червня поточного року. Йдеться про різноманітні навчальні програми для дітей з тимчасово окупованих територій та для дітей, які мають статус ВПО. Навчання буде скероване на підготовку до вступу у вищі навчальні заклади України, а також на розширення знань з української мови, історії, культури. Мінреінтеграції цього року запускає підготовчі курси для дітей з ТОТ. Курси відбуватимуться у літній період, а під час їх проходження абітурієнту буде забезпечене місце у гуртожитку, а також стипендія у розмірі 4590 гривень. По завершенні курсів вступник отримає відповідний сертифікат. До речі, у п‘ятницю, 21 травня, завершився прийом заявок від закладів вищої освіти, які виявили бажання організувати підготовчі курси для молоді. Тепер визначатимемо на конкурсній основі, які заклади запропонували кращі умови для проведення такого навчання. Загалом, курси пройдуть у 25 ЗВО. Окрім того, плануємо спрямувати кошти і для національно-патріотичного виховання.

Що передбачатимуть заходи національно-патріотичного виховання? 

Будемо оголошувати конкурсний відбір серед організацій, які висловлять таке бажання, та очікувати креативних підходів з боку потенційних партнерів. Хотілося б проводити різні екскурсійно-навчальні поїздки по пам’ятках культури, наприклад - у Батурин чи на Запорізьку Січ. Також мова може йти про участь молоді в театральних виставах, спортивних змаганнях.

Для того, щоб громадяни з тимчасово окупованих територій могли отримати послуги від держави, на КПВВ відкривають сервісні центри. Наразі рух у більшості гуманітарних дорожніх коридорів заблоковано з боку тимчасово окупованої території. У районі проведення ООС на КПВВ повноцінний пропуск здійснюється лише в «Станиці Луганській». Навпроти КПВВ «Новотроїцьке» окупанти розблоковують рух двічі на тиждень.  Які послуги можна зараз отримати там та  чи планується запровадження додаткових сервісів? 

Прибуваючи з тимчасово окупованих територій, громадяни України можуть отримати різні послуги безпосередньо в сервісних зонах на КПВВ Донецької, Луганської областей та на виїзді з АР Крим, міста Севастополь. Наразі такі зони сформовані на КПВВ «Щастя» Луганської області, «Новотроїцьке» Донецької області, «Чонгар» Херсонської області. Вже восени такий багатофункціональний сервісний центр з’явиться і у Станиці Луганській. Ставимо собі за ціль, щоб на всіх КПВВ були аналогічні сервісні центри вже до кінця року.

Загалом наразі на трьох контрольних пунктах надають такі ж послуги, як і в ЦНАПах по всій території України, окрім того - поштові, банківські послуги, є медпункт, кімната матері і дитини, магазин супутніх товарів (продаються продукти, побутові товари та товари першої необхідності, мобільні телефони і пакети підключення, зарядні пристрої, аксесуари, деякі продукти харчування) тощо. Крім того, є можливість безкоштовного тестування на наявність коронавірусної хвороби.

Чи плануєте запровадити вакцинацію на КПВВ?

Ми співпрацюємо з нашими колегами з Міністерства охорони здоров’я та Нацслужби здоров’я, щоб запровадити вакцинування на контрольних пунктах. Також на КПВВ вже можна поспілкуватись з медичним працівником та отримати рецепт за програмою «Доступні ліки», щоб забрати їх в аптеці поруч.

Працюємо й над тим, щоб люди могли отримати безкоштовну правничу допомогу у цих сервісних зонах, бо бачимо, що вони цього потребують.

Яка ситуація з модернізацією мереж водоканалів на частині Донеччини та Луганщини, підконтрольній українській владі?

Спільно з партнерами із Франції реалізовуємо проєкт, який полягає у повній модернізації водопостачання для міста Маріуполь. Через кілька років там буде якісне та безперебійне водопостачання. Є проблема в тому, що частина мереж водоканалу проходить через тимчасово окуповану територію. А ми не можемо бути залежні від окупаційної влади.Тож проєкт спрямований на те, щоб повністю, комплексно вирішити питання постачання для Маріупольської територіальної громади незалежно від мереж, які знаходяться на окупованій території.

Разом з французькими партнерами будемо реалізовувати проєкт з модернізації інфраструктури Попаснянського районного водоканалу. Зокрема, 13 травня Україна та Франція підписали міжурядову угоду для відновлення та модернізації мереж водопостачання та водовідведення в Попаснянському районі Луганської області, які були пошкодженні внаслідок збройної агресії РФ. Угода передбачає залучення від Уряду Франції кредитних коштів у розмірі 70 млн євро. Для розуміння - загальна кількість споживачів, яким постачає питну воду «Попаснянський районний водоканал» становить близько мільйона громадян, які в результаті отримають якісну питну воду. Крім того, домовилися з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) про напрацювання низки пропозицій з налагодження водопостачання у Донецькій області, не лише для Маріуполя. Воно має бути максимально якісним, безпечним та незалежним від окупантів. Мова йде про те, щоб визначити нове джерело водозабору, природне джерело, для подальшого спрямування води після очищення для потреб мешканців.

Раніше у Мінреінтеграції заявляли про наміри реалізувати проєкт будівництва залізничної колії, яка з’єднає ділянку Лантратівка — Кіндрашівська-Нова із всією залізничною мережею України, та про позитивне рішення USAID щодо фінансування розробки ТЕО. На якому етапі втілення цих намірів?

Внаслідок збройної агресії з боку Росії, частина території Луганщини, яка підконтрольна українській владі, наразі відірвана від залізничного сполучення з іншими регіонами України. З нашим партнерами із США через USAID домовились про розробку техніко-економічного обґрунтування для будівництва залізничного сполучення з нуля на ділянці Лантратівка — Кіндрашівська-Нова. Цією залізничною колією зможуть рухатися як вантажні, так і пасажирські вагони. Очікуємо, що незабаром USAID оголосить тендер на підготовку ТЕО. Також є попередні домовленості з Європейським інвестиційним банком, який висловив готовність допомогти з фінансуванням цього проєкту.

Ми чекаємо від учасників тендеру до кінця цього року три-чотири варіанти нової ділянки залізничного сполучення. Після тендеру, як мінімум, протягом наступного року розроблятимемо проєктно-кошторисну документацію, шукатимемо додаткові джерела фінансування. Сподіваюсь, у 2022 році оголосимо тендер на проведення будівельних робіт.

Чи долучається Мінреінтеграції до вирішення проблеми гуманітарного розмінування на території Донеччини та Луганщини?

Дуже прикро і боляче, коли діти та дорослі через війну, яку розв‘язала Росія, та через мінування територій втрачають життя чи отримують поранення. Ми проводимо просвітницьку роботу на підконтрольній українській владі території, зокрема - видали розмальовки для 1-4 класів та навчальні посібники для дітей з 10 років про те, що таке міни, як їх розрізняти, що робити, щоб убезпечити себе. Крім того, розміщуємо інформаційні стенди на КПВВ та проводимо інформаційну роботу з вчителями та працівниками підприємств у громадах на лінії розмежування, публікуємо у місцевій пресі порядок дій у разі виявлення вибухонебезпечного предмета. Запустили спільно з Укрзалізницею просвітницькі відеоролики.

Мінреінтеграції раніше анонсувало, що з 2022 року для сприяння розвитку бізнесу і територіальних громад Донецької та Луганської областей діятиме стратегія економічного розвиткуЯкими будуть її першочергові кроки?

Плануємо застосовувати нові підходи для створення прогресивної моделі розвитку економіки Донеччини та Луганщини. В основі стратегії – пропозиції місцевого бізнесу. Неодноразово спілкуючись на місцях з підприємцями різних сфер господарської діяльності, фахівцями, місцевою владою, науковцями, експертами, депутатами різних рівнів, ми дійшли до певних ідей, які зафіксовано в проєкті стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей. Цей документ містить більш як 300 сторінок тексту про існуючу ситуацію, шляхи вирішення наявних проблем, необхідні нормативно-правові ініціативи. Зокрема, пропонуємо запровадити страхування від військово-політичних ризиків для нових вітчизняних та закордонних інвесторів, а також для інвесторів, які планують розширити існуючий бізнес на Донеччині та Луганщині.

Що передбачатиме таке страхування? 

Під страхуванням про військово-політичні ризики розуміємо, що в разі руйнації бізнесу внаслідок агресії РФ, підприємець отримає компенсацію. Щодо політичних ризиків, то це страхування інвестора від зміни законодавства України. Ці види страхування будуть безкоштовними для інвесторів. Кошти надаватиме Україна та міжнародні партнери. Причому плануємо, що 5% страхового фонду будуть зобов’язаннями України, а щодо 95% - звертатимемося до наших колег з усього цивілізованого світу, зокрема - до США, Великої Британії, ЄС, країн Близького та Далекого Сходу.

Також для інвесторів у межах індустріальних парків, чи в 15 громадах, які знаходяться на лінії розмежування, ми передбачаємо зменшення мінімального обсягу залучення інвестицій для застосування механізмів підтримки, вказаних у законопроєкті про так званих «інвестнянь». Тобто, якщо для інвесторів по всій іншій території України необхідно вкласти не менш як 20 мільйонів доларів США, то для інвесторів індустріальних парків чи в громадах на лінії дотику мінімальна сума інвестицій буде зменшена до 5 мільйонів доларів США. Сьогодні на території Луганської області зареєстрований один індустріальний парк і планують створити ще три, а на Донеччині три вже функціонують.

Які ще задуми плануєте реалізувати в рамках економічної стратегії?

Наразі узгоджуємо ряд питань щодо спрощення процедури підключення до інженерних мереж при спорудженні нового чи розширенні діючого підприємства. Говоримо і про якісну підготовку кадрів для місцевого ринку праці, щоб заклади профтехосвіти на Донеччині та Луганщині готували тих спеціалістів, які потрібні на місцях. Також хочемо, щоб підприємства формували на своїх виробничих базах або на базі виробничих майстерень закладів профтехосвіти навчальні майданчики для молоді.

Для забезпечення кращої промоції товарів, виготовлених на сході України, ініціюємо створення там філіалів загальнодержавних органів, зокрема - Офісу просування експорту, Укрінвестпроєкту. Важливим елементом стратегії має стати ремонт доріг для того, щоб продукція з Донеччини та Луганщини потрапляла в інші регіони України, а також, щоб внутрішні туристи мали можливість відвідувати різні історичні пам’ятки.

 Коли уряд може схвалити проєкт стратегії та які ваші очікування від реалізації положень документа?

Плануємо, що у червні документ буде ухвалений урядом. І вже готуємо низку законопроєктів: базовий, який передбачатиме запровадження механізмів для стимулювання економічного розвитку підконтрольних українській владі частин Донеччини та Луганщини, та - щодо внесення змін до Бюджетного, Податкового, Митного кодексів. У результаті ухвалення та реалізації всіх цих документів очікуємо значного збільшення інвестицій у підконтрольні українській владі частини Донецької та Луганської областей та пришвидшення економічного розвитку цих територій.